Профілактичні щеплення - найважливіший засіб специфічної імунопрофілактики та ефективної боротьби з багатьма інфекційними захворюваннями. Завдяки широкому впровадженню вакцинації в світі була повністю ліквідована натуральна віспа, в десятки разів зменшилася кількість хворих на правець, кашлюк та кір.

Що ж таке вакцинація? Це створення в організмі людини захисту від збудника інфекції. Цей метод відомий вже кілька сотень років. Ще в давнину китайці вдихали висушені і подрібнені скоринки хворих віспою. Цей метод був названий вариоляцією. Він був небезпечний і часто закінчувався зараженням людей. Першим лікарем, який вакцинував людей коров'ячою віспою для захисту від натуральної віспи, був Едвард Дженнер, що вважається родоначальником наукового підходу до застосування вакцин. Він створив у Лондоні перший віспощепленевий пункт. Через 100 років Луї Пастер імунизував людину проти сказу. Це була перше успішне щеплення проти цього збудника.

На жаль, і в даний час не існує вакцини до всіх збудників інфекцій, але до багатьох з них створені і успішно застосовуються дані методи захисту - вакцини проти туберкульозу, гепатиту, коклюшу, дифтерії, правця, сказу, поліомієліту, краснухи, вітряної віспи, епідемічного паротиту, кору і ін.

Процес вакцинації створює специфічну несприйнятливість до інфекції шляхом імітації інфекційного процесу. Для цієї мети використовуються різні типи вакцин. Крім того, імунітет набувається і після перенесення інфекційного захворювання. Як після вакцинації, так і після хвороби, імунітет може бути довічним, стійким або зберігатися протягом певного часу.

Застосовуючи імунні препарати на практиці для профілактики та лікування інфекційних хвороб, необхідно знати, що ж вони представляють.

Існують препарати для активної імунізації (вакцини), а також для пасивної імунізації організму (імуноглобуліни, сироватки і т. д.). Всі ці засоби можуть застосовуватися з профілактичною, лікувальною і діагностичною метою.

Дія активної імунізації - профілактична. Вона починається через деякий час після введення вакцини і тримається тривалий термін. Дія пасивних імунних препаратів негайна, але короткочасна, так як ці препарати швидко руйнуються в організмі. У зв'язку з цим їх не використовують для тривалого захисту від інфекційних хвороб, але вони є прекрасним засобом для екстреної профілактики ряду різних інфекційних хвороб, у тому числі і особливо небезпечних інфекцій (сказу, правця, грипу, кору, паротиту, кліщового енцефаліту), лікування стафілококових заражень.