Санітарно-епідеміологічна служба

Центри вакцинації

varello — Thu, 09 Sep 2021 09:42:03 GMT

Комунікаційна робота щодо важливості вакцинації населення проти COVID-19

ЦЕНТРИ ВАКЦИНАЦІЇ

Сновської територіальної громади

Режим роботи: середа,п"ятниця 13:00-16:00

неділя 09:00-12:00 (за умови попереднього запису)

Місце знаходження:м.Сновськ,вул. Гомельська,26 в приміщенні "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)"

Отримання щеплення можуть всі охочі жителі громади віком від 18 років за умови попереднього запису за телефонами реєстратури КНП "Сновський ЦПМД" Тел:098886-56-46; 098862-68-57

Вакцинація є БЕЗКОШТОВНОЮ

Бажаючим вакцинуватися необхідно бути в масці та мати при собі паспорт.

Про дезінфекційні засоби

varello — Fri, 25 Mar 2016 11:15:49 GMT

В державі проводяться тендерні процедури по закупівлі дезінфекційних засобів згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014р. №1197-VІІ, а з 01.04.2016р. через ProZorro для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють в окремих сферах господарювання (підпадають під дію Законів України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності») та з 01.08.2016р. для всіх замовників згідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. №922-VІІ.

В Чернігівському районі на тендер, який проводився для районного управління освіти Чернігівської районної державної адміністрації для проведення дезінфекції в дитячих дошкільних, учбових закладах району ТОВ «Альянс групп» м. Харків подала– дезінфекційний засіб «Біохлор», гіпохлоріт натрію із вмістом активного хлору 5-9%. Цей препарат зареєстрований в Державному реєстрі дезінфекційних засобів під №136 від 01.03.2012р., термін дії до 27.02.2017р. Методичні вказівки щодо застосування даного засобу з метою дезінфекції затверджені Головним державним санітарним лікарем України 27.02.2012р. № 82-2012. І в методичних вказівках і у державному реєстрі щодо об’єктів застосування вказано про використання біохлору в дитячих закладах тільки для проведення заключної дезінфекції, тобто без присутності дітей. Ці роботи проводять тільки спеціалісти ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр ДСЕС України».

ТОВ «Альянс групп» підробило методичні вказівки і написали, що «Біохлор» використовується для дезінфекції поверхонь в приміщеннях при проведенні генеральних прибирань в дитячих закладах.

Тому ми попереджаємо усі організації, які проводять тендери по закупівлі деззасобів, вимагати від фірм, які їм пропонують деззасоби, перевіряти наявність в Державному реєстрі деззасобів, а методичні вказівки повинні бути з мокрою печаткою Міністерства охорони здоров’я України.

Начальник Головного управління

Держсанепідслужби у Чернігівській області М.П. Донець

Радіаційна ситуація

varello — Tue, 05 May 2015 06:03:21 GMT

Спеціалістами Щорського районного відділу лабораторних досліджень ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» проведено заміри потужності експозиційної дози в м.Щорс, з метою моніторингу радіаційної ситуації. Згідно даних замірів потужності експозиційної дози в м.Щорс станом на 05.05.2015 р. - рівень гамма-фону становив 13 мкр/годину, що не перевищує середньорічні показники протягом року.

Радіаційна ситуація

varello — Tue, 05 May 2015 06:02:11 GMT

Всесвітній день боротьби з туберкульозом

varello — Thu, 19 Mar 2015 08:28:53 GMT

Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я в день, коли німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про зроблене їм відкриття збудника туберкульозу. Туберкульоз – одне з найдавніших інфекційних захворювань. Це хронічне інфекційне захворювання характеризується утворенням в органах специфічних запальних змін. Туберкульоз вражає практично всі органи і системи організму. Але найбільш частою локалізацією туберкульозу є органи дихання. Про хворобу Туберкульоз може уражати різні органи і тканини людини: очі, кістки, шкіру, сечостатеву систему, кишківник тощо. Але найчастіше зустрічається туберкульоз легенів, про нього, власне, ми і ведемо мову. Дуже важко вберегти себе від туберкульозу, оскільки інфекція передається, в основному, повітряно-краплинним шляхом, потрапляючи в органи дихання від хворої людини до здорової, тому заразитись можна де завгодно і зовсім не обов’язково внаслідок прямого контакту з хворим. Збудником інфекції є мікобактерія туберкульозу або паличка Коха. При активній формі туберкульозу паличка Коха швидко розмножується в легенях хворого і, образно кажучи, харчується тканинами людського організму, руйнуючи легені, отруюючи організм продуктами своєї життєдіяльності, виділяючи у нього токсини (туберкульозна інтоксикація). При відсутності лікування смертність від активного туберкульозу сягає до 50% впродовж 1-2 років. У решті випадків нелікований туберкульоз переходить у хронічну форму. Хронічний хворий живе багато років, продовжуючи виділяти мікобактерії і заражати інших. Паличка Коха Інфекційна природа туберкульозу була доведена німецьким вченим Робертом Кохом, коли він відкрив збудника хвороби, який належить до роду мікобактерій. Мікобактерію туберкульозу до сьогоднішіх днів називають паличкою Коха. На відміну від інших мікробів, вона дуже стійка у зовнішньому середовищі: здатна зберігати свої властивості у землі, снігу, у товщі льоду, стійка до дії спирту, кислот і лугів. У той же час паличка Коха гине від тривалого впливу прямих сонячних променів, високих температур, хлоровмісних речовин. Як вберегтися від туберкульозу? Щоб зменшити імовірність первинного зараження оточуючих, людина, хвора на активний туберкульоз, повинна притримуватись певних правил: прикривати рот хустинкою або рукою і відвертатися при кашлю; спалювати паперові носові хустинки негайно після вживання; користуватись окремим посудом і не дозволяти іншим користуватися ним. З метою дезинфекції можна користуватись хлоровмісними розчинами. Добрим і простим методом знезараження є провітрювання і вивішування на сонці ковдр, вовняних і бавовняних речей, оскільки пряме сонячне проміння вбиває мікобактерії туберкульозу протягом 5 хвилин (в той же час у темряві бацили довго зберігають життєздатність, і тому найбільше поширення інфекції відбувається у темних приміщеннях). Бактерії руйнуються при нагріванні: протягом 20 хвилин при 60° і протягом 5 хвилин - при 70°С. Зараження Найважливіше джерело інфекції - харкотиння хворого. При кашлю і спльовуванні харкотиння, яке містить інфекцію, утворюються невеликі крапельки, що тривалий час висять у повітрі. Вони потрапляють у легені здорової людини - відбувається зараження. Чи веде це до захворювання, залежить від інфікуючої дози, тобто від числа бацил, які потрапили в організм, а також від захисних сил людини. Якщо заражена особа не захворіла відразу, вона стає носієм латентної інфекції. Чим ближчим був контакт з бактеріовиділювачем, тим більша доза бацил потрапляє в легені. Особливо великому ризику наражаються люди, які довгий час перебувають в контакті з хворим у погано провітрюваному приміщенні: тюремній камері, армійській казармі, лікарняній палаті або в колі сім’ї. Для здорової людини, яка отримала паличку Коха, імовірність захворіти активним туберкульозом складає всього 5%. Ризик захворювання дещо підвищується, якщо організм ослаблений. Стреси, погане харчування, відсутність свіжого повітря і фізичних навантажень, шкідливі звички, порушення сну, перенесені захворювання - все це знижує захисні сили організму. Але навіть при наявності всіх цих факторів імунна (захисна) система запобігає розвитку хвороби у більшості інфікованих людей. Проте хвороба розвивається дуже активно при наявності в організмі ВІЛ. Симптоми В результаті процесу туберкульозної інтоксикації (отруєння організму) хворий відчуває слабкість, розбитість, може втрачати у вазі. Його непокоять пітливість, особливо, вночі, зниження працездатності, відсутність апетиту. На підвищення температури тіла людина може і не звернути уваги, оскільки при туберкульозі вона не буває високою (зазвичай 37-37,5°С і частіше підвищується увечері). Біль у грудній клітці і кашель не завжди супроводжують початок захворювання, але можуть виникати при подальшому розвитку туберкульозного процесу. В результаті руйнування тканини легень з’являється кровохаркання. Всі перелічені симптоми можуть бути зумовлені й іншими захворюваннями, але при утриманні будь-якого з них впродовж трьох тижнів і більше необхідно провести спеціальні аналізи для підтвердження діагнозу. Дотримуючись необхідні запобіжні заходи, можна убезпечити себе від небезпеки зараження. Боротьба з туберкульозом буде успішною тільки тоді, коли ми всі разом будемо дотримуватися правил боротьби з підступною хворобою і вимагати виконання їх від оточуючих. Всесвітній День боротьби з туберкульозом був заснований для того, щоб закликати населення берегти власне здоров’я.

грудня – Всесвітній День боротьби зі СНІДОМ

varello — Wed, 10 Dec 2014 06:32:13 GMT

1 грудня – Всесвітній День боротьби зі СНІДОМ СНІД - синдром набутого імунодефіциту - це остання стадія інфекційної хвороби, що має назву ВІЛ-інфекція. Збудником хвороби є вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ), який вражає клітини крові, так звані СД4-лімфоцити, що забезпечують гомеостаз організму людини і захищають його від інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин та інших уражень. Внаслідок дії ВІЛ відбувається глибоке ушкодження імунної системи, і людина стає беззахисною перед збудниками різних інфекцій. Хвороба розвивається повільно, протягом 8 - 12 років і закінчується клінічною картиною, яку назвали СШДом. До цього часу СНІД залишається невиліковною хворобою. Збудник ВІЛ-інфекції відноситься до групи повільних (ленті-) вірусів і входить до підгрупи ретровірусів. Генетична програма вірусу закодована в його РИК. Щоб клітина зрозуміла команду вірусу, в його складі є спеціальний фермент - зворотна транскриптаза, за допомогою якої інформація з вірусної РНК переходить на клітинну ДНК і керує нею. Наслідком дії цього механізму є побудова компонентів вірусу, які накопичуються переважно в клітинах крові, нервової системи та інших. Кількість вірусу в крові має спеціальний термін - вірусне навантаження, воно визначає стан хвороби. З ростом рівня вірусного навантаження не спрацьовує контроль з боку імунної системи, що призводить до розвитку симптомів хвороби. ВІЛ-інфікована людина - це носій вірусу, здатний заражати здорову особу. Зараження відбувається, коли вірус з організму ВІЛ-інфікованого разом з кров'ю, спермою чи виділенням піхви, або з грудним молоком матері потрапляє в кров здорової людини чи дитини. Вірус передається: • при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою, коли через слизову оболонку статевих органів (піхви, члена), прямої кишки чи ротової порожнини вірус проникає в організм статевого партнера; • через кров, насамперед через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин, а також забруднений кров'ю, нестерильний медичний інструмент; • дитині від ВІЛ-інфікованої матері - інфікування відбувається під час вагітності, пологів чи годуванні грудним молоком. Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших -насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період безсимптомного носійства може тривати 8 - 10 і більше років, після чого розвивається СНІД. Збудник СНІДу найчастіше вражає: • ін'єкційних споживачів наркотичних речовин, що користуються спільними шприцами, голками, при фасуванні наркотику та введенні його ін'єкційним шляхом; • сексуальних партнерів ВІЛ-інфікованих, що не застосовують засоби індивідуального захисту - презервативи. Особливо небезпечний щодо ризику зараження анальний секс: слизова оболонка прямої кишки надзвичайно чутлива до пошкоджень, через які вірус проникає в кров. Дещо менш ризикованим є оральний секс, хоча віруси зі сперми можуть проникати в організм і через поранену оболонку ротової порожнини. Ризик зараження зростає при наявності у партнерів венеричних хвороб, оскільки в уражених місцях статевих органів скупчується велика кількість інфікованих ВІЛ лімфоцитів. Доведено, що жінки в 3 рази частіше заражаються при статевому акті від інфікованих чоловіків, ніж чоловіки від інфікованих жінок. У випадку вагітності ВІЛ-інфікованої жінки ризик народження інфікованої дитини в значній мірі залежить від стану здоров'я вагітної, кількості вірусу в її крові, симптомів хвороби, особливо ураження шийки матки та піхви, тривалості пологів, числа попередніх вагітностей. Наукові дослідження свідчать про те, що плід може бути інфікованим уже на 8 - 12 тижні вагітності, проте у більшості випадків зараження немовлят відбувається в момент пологів. Не виключена можливість ураження ВІЛ при порушенні правил гігієни при голінні, манікюрі, татуюванні та деяких інших косметичних процедурах, а також при медичних маніпуляціях, які супроводжуються пошкодженням цілісності шкіри чи слизових оболонок з використанням нестерильних інструментів. Правильна і своєчасна обробка косметичного приладдя та стерилізація медичного інструментарію (чи використання одноразового) забезпечують безпеку їх застосування. Хоча ВІЛ вражає весь організм, до цього часу не доведена можливість інфікування через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи , тріщинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського користування - лазні, сауни, басейну, туалету. СШДом не можна заразитись в громадському транспорті. Передача ВІЛ через укуси комарів чи інших комах не доведена, бо коли комар жалить людину, він впорскує свою слину, де вірусу практично немає. В організмі комахи вірус розмножуватись не здатний. У відповідь на проникнення вірусу, в організмі людини через 1-3 місяці утворюються антитіла. Їх поява є свідченням ВІЛ-інфекції, а виявляються антитіла за допомогою дослідження крові. Обстеження на СНІД проводяться в кабінетах довіри, де за бажанням це можна зробити анонімно. Зразки донорської крові досліджуються комплексно на ВІЛ, віруси гепатитів В і С, сифіліс в діагностичних лабораторіях станцій переливання крові. Якщо в порції крові виявлено хоча б один з цих збудників, вона знищується. Вагітні жінки дворазово обстежуються на ВІЛ за добровільною згодою в жіночих консультаціях при взятті на облік та оформленні на пологи. В лабораторіях діагностики СНІДу обласних (міських) центрів профілактики СНІДу та санепідстанцій обстежують контингенти людей, що відносяться до груп ризику: це особи, що вживають наркотики ін'єкційним шляхом, ведуть безладні статеві стосунки або мають статеві контакти з ВІЛ-інфікованими чи хворими на СНІД. Невідкладна медична допомога ВІЛ-інфікованим і хворим на СШД надається в усіх лікувально-профілактичних закладах України. Планова медична допомога надається у спеціалізованих відділеннях (палатах) інфекційних лікарень, центрів профілактики і боротьби зі СНІДом, наркологічних диспансерів (лікарень) та протитуберкульозних лікарнях (для лікування ВІЛ-інфікованих з активними формами туберкульозу). Диспансерний нагляд за хворими на ВІЛ-інфекцію/СНІД здійснюється диспансерними відділеннями центрів з профілактики та боротьби зі СНІДом або кабінетами інфекційних захворювань поліклінік за місцем проживання. Перші симптоми хвороби спостерігаються в середньому через 1,5-3 місяці після інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і вона спостерігається не у всіх інфікованих. Для гострої стадії характерна тривала лихоманка, схуднення, нічне пспітніння, збільшення лімфатичних вузлів. Продовжується недуга 2-3 тижні, і людина нібито одужує, проте вірус залишається в організмі і може інфікувати інших. Період безсимптомного вірусоносійства триває від кількох місяців до багатьох років (8 і більше). Протягом всього цього часу ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою. Проте врешті вірус долає імунний захист і знижує опірність організму. Як наслідок, розвивається СНІД, який проявляється інфекційними хворобами, найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес, цитомегаловірусна інфекція), у деяких хворих розвиваються пухлини чи ураження нервової системи. Хвороба тягнеться кілька років, людина виснажується і гине. Хоча ефективних ліків від СНІДу ще немає, проте розроблено так звані антиретровірусні препарати, які впливають на рівень вірусу в крові, знижують його і цим значно подовжують життя ВІЛ-інфікованих, зменшують число смертей від цієї хвороби. Висока вартістьтаких препаратів поки що робить їх малодоступними більшості інфікованих людей. Найкращим і найдешевшим засобом запобігання зараження ВІЛ залишаються профілактичні засоби, дотримання та застосування яких дозволить виключити зі свого життя ризиковані миттєвості. Головним інструментом профілактики є всебічні знання про хворобу, шляхи інфікування та чинники, що сприяють цьому. Таким чином, зв'являється можливість захистити себе, зменшити шкоду від ВІЛ та наркотику для особистості та суспільства. На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв'язку з цим, необхідно: • приймати правильні щодо свого здоров'я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском з боку однолітків та наркодільців; • уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Купуючи презервативи, слід звертати увагу на строки їхньої реалізації та наявність спеціальної змазки, що засвідчує напис в анотації - проти інфекційних хвороб (іnfections diseases prevention) чи АНТИСНІД. Рекомендується вживати латексні презервативи; • сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані і вже тому небезпечні. За даними статистики 30 - 50 % осіб, що вживають наркотики ін'єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ отож, вірогідність інфікування надзвичайно висока; • пам'ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати; • не застосовувати вже використані, брудні шприци та голки при введенні наркотиків. Для кожної ін'єкції слід використовувати одноразовий стерильний шприц та голку, а якщо це неможливо, то кип'ятити шприци багаторазового вживання чи промивати їх дезрозчином; • важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію, для проведення профілактичного лікування.